25.02.2010 | Майстер-клас із виготовлення японських традиційних солодощів

Проект JICA (Японське агенство міжнародного співробітництва) “Українсько-Японський Центр” стартував 22 травня 2006 року на базі Українсько-Японського Центру НТУУ “КПІ”.
Однією з цілей Центру є поглиблення взаєморозуміння та розвиток дружніх зв'язків між нашими країнами шляхом донесення різноманітної інформації, культури та мови Японії до українців, що цікавляться цією країною.
 Задля втілення в життя цієї мети Центр часто виступає організатором різного роду семінарів, культурних заходів, які ближче знайомлять з японською культурою всіх охочих.

Цього разу Українсько-Японський Центр запрошує Вас на майстер-клас з виготовлення японських солодощів «вагаші» до японського свята Дня дівчаток.

Вагаші – традиційні японські солодощі, які подають до зеленого чаю. Вони відрізняються від звичайних кондитерських виробів тим, що готуються виключно з натуральних компонентів: рисового тіста, бобової пасти, морських водоростей агар-агар. До того ж до складу вагаші входять горіхи, каштани та сухофрукти.
 Для японців, як відомо, важливий не тільки смак, але й вигляд будь-якого продукту, у тому числі і солодощів. Традиційні японські вагаші зазвичай вишуканої форми та символізують різні пори року.

Лектор: викладач чайної церемонії Ольга Сильницька Дата проведення:
 3 березня (ср) 19:00, 6 березня (сб)
 12:00 Місце проведення: Бібліотека НТУУ “КПІ”, 4 поверх (пр. Перемоги, 37) Мова: російська Інформація на сайті Якщо Ви бажаете взяти участь, просимо повідомити нас заздалегідь.

Контактна інформація Украінсько-Японський Центр
Пр.Перемоги 37, Бібліотека НТУУ «КПІ», 4поверх, Київ,
03056,Украина Тел./факс 406-81-66 (Контактна особа – Олена Бжола)
 E-mail : uajc@ntu-kpi.kiev.ua

ДЕНЬ ДІВЧАТОК (Свято Ляльок)

 Сучасне Свято ляльок походить від кількох різних звичаїв. Один з них – це китайський ритуал очищення, котрий проводився на березі річки на початку третього лунарного місяця.
За доби Хейан (794 – 1185) у третій день третього місяця представники знаті запрошували даоських ворожбитів, щоб очиститися від нечистої сили (порчі, хвороб, проклять тощо) перенісши їх на ритуальні паперові фігурки – каташіро (дозл.: «замінник тіла»), які потім викидали у річку чи океан.
Ляльки-хіна сучасного Свята ляльок вважаються продуктом синтезу каташіро з паперовими ляльками (камібіна, чи хіна), якими гралися дівчатка за доби Хейан. А з кінця XVII ст. релігійна практика стала перетворюватись на Свято ляльок, яке з незначними змінами дійшло до наших днів.
Щороку третього березня в Японії відзначається Свято ляльок – Хіна-мацурі. Це свято ще називають Днем дівчаток, Днем персиків (Момо-но Секку), Святом Третього місяця (Санґацу-но Секку).
Напередодні цього дня в сім’ях, де є дочки, у вітальні традиційно встановлюють ступінчастий стенд з ляльковими фігурами та мініатюрними іграшками. Ляльки можуть бути різними – дорогими, цінними та найпростішими, але всі вони репрезентують персонажів японського імператорського двору доби Хейан (794 – 1185).
На вершину стенду ставлять фігури імператора та імператриці в церемоніальних костюмах. Ця пара ляльок називається дайрібіна і символізує подружнє щастя, тому їх зазвичай дарують молодятам.
 На другій сходинці стоять три придворні дами – саннінканджьо, далі по порядку – п’ять музикантів – ґонін-баяші, два міністри (дзуйджін), слуги (шічьо), а також предмети палацового вжитку –носилки, карета, меблі, посуд та інші речі.
По краях стенда зазвичай ставлять два штучних деревця в огорожі, що зображають сливу і персик. Таким чином усе оформлення має символічне значення – побажання щастя і добробуту.
 В цей день дівчатка з матерями в нарядних кімоно ходять одне до одного в гості, обмінюються подарунками, пригощаються особливими солодощами і милуються ляльками. Після свята їх акуратно завертають у папір, складають в коробки та прибирають до наступного року. Існує повір’я, що якщо дівчинка не прибере ляльки в той самий день (3 березня), то не зможе щасливо вийти заміж.
Отже, крім розваг свято має ще й виховне значення.
В ігровій, невимушеній формі японським дівчаткам прищеплюють правила гарного тону, поняття про ті риси характеру, які особливо цінуються в жінці, а також вміння дбайливо ставитися до цінних речей, стримувати свої бажання та капризи.
 В Хіна-мацурі дивовижним чином поєднуються гра, поетичне світобачення та традиційне виховання.